Коростень-Іскоростень

На живописних берегах звивистого Ужа, або як називали його предки Уша, притоці Припяті, на древніх скелях, серед привільних зелених дібров розкинувся красивий старий Коростень (колись Іскоростень).

Змальована в центрі герба міста квітка - це льон, який відвіку вирощували на Поліссі;

Змія символізує річку Уж, який своїми звивистими берегами прикрашає протягнуте по обидві сторони місто, місто Коростень…

Ще в часи палеоліту одне з найбільших в Європі родовищ кременя притягувало сюди первісних людей.

Найдавніші із знайдених тут кам'яних знарядь роботи виготовлені руками людини більш ніж 10 тисяч років тому.

На високих гранітних скелях, виникло місто Іскоростень.

Місто стало центром древлян - могутнього і багаточисельного східнослов'янського племені.

Як свідчить літопис, вже на початку Х століття Іскоростень був могутньою фортецею.

Обнесена міцним частоколом з неотесаних багатовікових дубових стволів, фортеця була постійною резиденцією князя Мала.

Київський князь Олег підпорядкував і обклав данню древлян 883 року.

У 913 році, після смерті князя Олега, вони відмовилися платити данину його спадкоємцеві Ігорю.

У 945 році, коли київський князь Ігор вирішив двічі узяти дань з древлян, вони повстали, розбили княже військо, а його самого стратили.

Дружина Ігоря, княгиня Ольга, прославлялася мудрістю і жіночими чарами, прийшла з військом, щоб помститися за мужа, ціле літо простояла під стінами Іскоростеня, та так і не змогла його узяти.

І лише хитрість допомогла їй здолати непокірних древлян. Попросила вона з них "легку" дань: по три голуби і по три горобці від кожного двору. Коли вимога Ольги була виконана, воїни княгині прив'язали до пташиних хвостів тліюче вугілля і відпустили їх. Птахи повернулися в місто до своїх гнізд - і згорів Коростень.

Назва церкви свідчить про те, що коростенці пробачили княгиню Ольгу, яка спалила їх місто.

Городяни вірять в легенду, згідно якої Ольгу мучила совість за спалене місто і ради покаяння на кручі біля Ужа княгиня побудувала храм, куди приїжджала замолювати свої гріхи.

Крім того, Святу Ольгу коростенці поважають, як праматір християнства на Русі.

Адже факт хрещення Ольги в 946 році під час її подорожі до Константинополя не викликає сумнівів у істориків.

Встановлений біля входу до центрального парку.

Це - чи не єдиний православний релігійний пам'ятник в Україні.

Коростенці вибрали Божу Матір покровителькою міста.

На Покрову жителі міста відзначають своє престольне свято.

У парку можна:

• позагорати на великих плоских гранітних скелях,
• покупатися в теплій воді на мілині, поплавати на бистрині в холодній воді,
• під наглядом знавців пострибати у воду з п'ятиметрової скелі,
• зайнятися рафтінгом,
• представити себе альпіністом і видертися на дуже високий схил,
• просто погуляти живописними тінистими алеями.

Обидві частини парку сполучено красивим пішохідним мостом.

За живописністю коростенський міський парк може змагатися навіть із знаменитою Софіївкою в Умані.

Але якщо остання - штучний ландшафт, то коростенський парк - природний.

В даний час для туристів відкритий лише один поверх підземелля.

Насправді, таких підземних поверхів розвідано сім, з чуток, їх більше.

Бастіон навіть зараз має оборонне значення, тому що там до цих пір збереглося:

• автономне водопостачання,
• подача повітря,
• є декілька виходів в різних точках міста.

Мал - другий з відомих коростенських князів.

Першим був його батько Ніськиня.

Внуком Ніськині був відомий нам всім билинний герой, один з трьох багатирів Добриня Ніськиніч, якого з часом "переробили" в Добриню Никітіча.

Цікаво, що в Коростені зараз проживає декілька десятків сімей з прізвищами Никітіч, які є прямими нащадками князя Ніськині.

Древлянська Княжна Малуша, дружина князя Святослава, з малолітнім сином Володимиром, майбутнім Великим Київським князем, Хрестителем Русі.

>

Його встановили у скверику на міському вокзалі. Місце було обране невипадково. 12 лютого 1918 року, після захоплення більшовиками Києва, Центральна Рада переїхала у Житомир, а потім до Коростеня. У штабному вагоні Мала Рада вирішила прийняти тризуб гербом УНР.

Посередині на кам’яній брилі з неполірованого червоного граніту на рівні очей закріплено табличку.

Золотавою фарбою на ній зображено тризуб, а також слова: "Тут 12 лютого 1918 року Мала Рада (Президія Центральної Ради України) у місті Коростені затвердила тризуб як герб Української народної республіки, основу сучасного герба України".

Пам'ятник дерунам – популярній страві української кухні відкритий в ході проведення 2-го Міжнародного фестивалю дерунів.

Знаменитий щорічний міжнародний фестиваль дерунів сердечно запрошує в Коростень своїх гостей!!!